- признавати
- —————————————————————————————признава́тидієслово недоконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
признавати — аю/, ає/ш, недок., призна/ти, а/ю, а/єш, док., перех., розм. 1) Вважаючи правдивим, справедливим що небудь, погоджуватися з чимсь, стверджувати що небудь; визнавати. || Усвідомлювати справедливість чого небудь. || Допускати можливість існування… … Український тлумачний словник
Сергий (Патриарх Московский) — Патриарх Сергий … Википедия
знати — зна/ю, зна/єш, недок. 1) перех., також про кого – що і з підрядним реченням. Мати якісь дані, відомості про кого , що небудь. || що за ким, перев. із запереч. част. не – вважати щось властивим кому небудь. •• Зна/ю я вас ірон. уживається як вияв… … Український тлумачний словник
признати — див. признавати … Український тлумачний словник
пізнавати — пізнати (кого що виявляти в комусь / чомусь що н. знайоме), у[в]пізнавати, у[в]пізнати, признавати, признати, спізнавати, спізнати; розпізнавати, розпізнати; у[в]знавати, у[в]знати (за якимись ознаками, прикметами) … Словник синонімів української мови
поважати — 1) (кого що відчувати повагу, ставитися з повагою до когось / чогось), шанувати, у[в]шановувати, цінити, цінувати, поклонятися (кому чому), схилятися (перед ким чим), у[в]клонятися (перед ким чим), обожнювати, признавати, боготворити 2) див.… … Словник синонімів української мови
уважати — вважати 1) (ким чим, яким, за кого що ставити на рівень із ким / чим н., прирівнювати до когось / чогось), визнавати, визнати, признавати, признати, приймати, прийняти (за кого що), мати; у[в]бачати, бачити (у кому чому кого що) 2) (перев. зі… … Словник синонімів української мови
АДМИНИСТРАТИВНОЕ УСТРОЙСТВО ВСЕЛЕНСКОЙ ПРАВОСЛАВНОЙ ЦЕРКВИ — Вселенская Церковь в первые 2 столетия состояла из общин, возглавляемых епископами. Образование поместных Церквей, объединяющих неск. епископий и возглавляемых первыми епископами, относится к эпохе не ранее III в. Исторически первой формой… … Православная энциклопедия
АПОСТОЛЬСКИЕ ПРАВИЛА — [Правила Святых Апостолов; греч. Κανόνες τῶν ἁγίων ̓Αποστόλων], древний сборник канонического содержания, значение к рого в жизни Церкви исключительно велико: А. п. рассматриваются как часть апостольского Предания, ибо они точно выражают учение,… … Православная энциклопедия
АРХИЕРЕЙСКИЙ СОБОР — канонический орган высшей власти и управления в поместной Церкви, в т. ч. в РПЦ, в соответствии с ее ныне действующим Уставом, принятым на А. С. 2000 г. (Разд. III). Каноническая основа структуры управления в автокефальной поместной Церкви… … Православная энциклопедия